Оскарження відмови співробітників прокуратури в судовому порядку

20082008 г, я влаштувалася офіційно по трудовій книжці на роботу в супермаркет номер 908 за адресою м, воскресенск московської області, вул, Зелінського, будинок, 2/4 на посаду оператора за асортиментом, з обов'язками з викладення товару , фасування товару, допомога в прийомі товару і т, д, з усіма своїми обов'язками я повністю справлялася нарікань і зауважень не мала, з колективом була в добрих стосунках, запізнень і прогулів ніколи не було, в середині вересня начальниця в ультимативній формі зажадала щоб я погодилася на роботу в нічні зміни 2/2 або звільнялися, я звичайно ж відразу погодилася, втрачати роботу я не могла, у мене троє дітей, двоє з них були учнями а старший син тільки недавно знайшов роботу, а я до того ж є інвалідом 2 гр, по зору, і мені знайти роботу дуже проблемно, тому я була згодна на будь-яку роботу, чоловіка у мене немає, я розлучена, допомогти більше нікому, пропрацювала я так до 31 жовтня, в ніч с30 жовтня на 31 жовтня тобто з 2030 до 1000 год, я спокійно відпрацювала менеджер по зміні перевірила мою роботу все в порядку і відпустила додому, наступна моя зміна починалася в цей же день з 2030 ч, 31жовтня по 01 листопада до 1000 год , ранку, в потрібний час я прийшла на роботу, збиралася вже переодягатися але тут начальниця покликала мене до свого кабінету, пояснила що в країні криза і запропонувала написати заяву про звільнення за власним бажанням, виявляється це розпорядження начальства з верху, у них нібито вимушене скорочення штату співробітників, я перебуваючи в повному шоковому стані спочатку стала просити дозволити мені відпрацювати цю останню зміну, додому йти далеко, на вулиці дощ холод темно, але начальниця залишилася байдужою до моїх прохань забрала у мене робочу спец, форму ключ від шафки віддала мою медичну книжку , поклала на стіл переді мною бланк заяви на звільнення за власним бажанням, мені довелося підписати тільки ось число вона ставити не веліла, весь цей час що я працювала я заробленої плати жодного разу не отримувала і кожен ованс і получку питала у адміністрації коли ж мені зроблять платіжну картку, адміністрація магазину відповідала що картка ще не готова, от і в той день картка була не готова, заплакана засмучена під холодним дощем і вітром в темряві з одного краю мікрорайону на інший я дійшла до будинку, весь цей час мені доводилося жити на мою мізерну пенсію разом з дітьми, а тепер ще й без роботи і без заробітної плати на яку були всі надії, адже накопичилися і борги людям які не відмовляли в допомозі адже я працювала і борги по комунальним платежам, я сподівалася що ось ось все отримаю і зі всіма зможу розплатитися, я ж не думала що все так вийде, зарплату обіцяли хорошу 13500р, і 1000р, на харчування, дітям все говорила потерпіть все буде добре все налагодиться, на наступний ранок я сильно захворіла, висока температура, кашель, повна руїна, пішла в поліклініку мені відразу дали лікарняний лист, хоча у мене не було страхового поліса цієї організації його мені теж обіцяли що все буде оформлено вже через три тижні після оформлення та я сподівалася що все це є, після поліклініки з високою температурою я пішла в магазин щоб попередити що я захворіла, адже на заяві я не ставила дати звільнення, якби ви чули як на мене кричала наша директриса, якими тільки словами вона мене не обзивала, в кінці свого крику вона заявила що я не розумію що в країні криза і моє звільнення це вимушений захід для магазину, наказала мені закрити лікарняний лист до 7 листопада і пообіцяла сплатити його як годиться, а увечері 6 листопада директриса зателефонувала мені додому і повідомила що я нарешті то можу поїхати в г, москву в центральний офіс і отримати свою платіжну картку, 7 листопада 2008 року я з раннього ранку поїхала в москву в центральний офіс, отримала нарешті то свою довгоочікувану картку, відразу з дороги пішла в поліклініку закрила лікарняний лист, 8 і 9 листопада у мене по зміні були вихідні дні начальників на роботі теж нікого не було, 10 листопада з ранку я прийшла до директрисі віддала їй лікарняний лист ще раз попросила мене не звільняти, на що вона відповіла відмовою, поклала переді мною новий бланк заяви за власним бажанням і наказала розписуватися без заперечень, це наказ з верху а то буде гірше, бланк заяви був уже нею самою підписаний і датований 7 листопада але ніяких печаток на ньому не стояло, я змирилася поставила свій підпис і дату 10 листопада, 2008 рік, директор направила мене до філії відділу кадрів ,, ооо ,,, /Агроаспект /,, п'ятірочка ,, в місті Коломна, запевнила що там мені і лікарняний лист оформлять і оплатять і трудову книжку віддадуть, я думала що все найнеприємніше вже позаду, отримаю документи і знову буду шукати роботу, але все тільки починалося все найстрашніше, коли я в ощадбанку стала знімати гроші з картки то виявилося що на ній грошей навіть в половину менше, ніж я мала б отримати за майже два з половиною місяці роботи, мені цього ледве вистачило щоб розплатитися за два місяці комунальних боргів і все, а вфіліале відділу кадрів мені і зовсім сказали що вони лікарняні листи не приймають страховий поліс на мене ніхто не оформляв заяву про звільнення оформлено не правильно і взагалі воно давно вже непотрібно, так як я виявляється ще з 20 жовтня 2008 року виведена зі штату працюючих співробітників, а моєї трудової книжки у них немає вона в центральному офісі в Москві, на інший день я поїхала в центральний офіс розбиратися, але далі секретаря в приймальні мене не пустили, секретар мене вислухала куди то сходила і оголосила мені що всі трудові книжки нашого району давно відправлені в той самий філія відділу кадрів звідки мене і надіслали, а всі інші питання повинні вирішуватися керівництвом на місці, в повному розпачі я пішла в нашу міську комісію по трудових спорах, там мені відразу сказали що вони займатися цією справою не стануть, марно, послали мене до правозахисників, жінка похилого віку в правозахисної організації сказала що батьки директриси цього магазину її добрі знайомі і вона нічого зробити не зможе, і послала вона мене в нашу міську прокуратуру, 18 листопада 2008 року написавши докладний заяву про те, що трапилося і з проханням допомогти розібратися чому все це сталося, доклала всі необхідні документи і потрапила на прийом до головного прокурора нашого міста, головний прокурор мене уважно вислухав взяв документи і пообіцяв у всьому розібратися дуже швидко, в перших числах грудня я отримала повідомлення про те що мою заяву відправлено до відділу державної інспекції праці в московській області по Коломенському району, але я живу і працювала в Воскресенському районі, в наприкінці лютого 2009 року мені прислали з коломенської інспекції лист в якому говориться що їм нічого про моїй справі невідомо, ніяких порушень вони не знайшли і в філії відділу кадрів ,,, ооо ,,, /Агроаспект /теж нічого про мене не знають, я ще двічі зверталася із заявами про те щоб моєю справою займалася наша Воскресенська міська прокуратура, друга заява було також відправлено в Коломенський район, а на третє заяву було дано відповідь що це не їхня справа і вони розбиратися не будуть , це було вже в травні 2009 року, а до цього я отримала в кінці квітня 2009 року два листи /перше від коломенської інспекції з питань праці про те що моя трудова книжка знайшлася і я можу приїхати за нею до філії о, до, ///другий з філії відділу кадрів про те що я звільнена за статтею за тривалий без пояснення і поважної причини прогул /, 25 травня 2009 року я з усіма документами і листами вирушила в державну генеральну прокуратуру, всі документи у мене там відразу ж прийняли, в червні 2009 року генеральна прокуратура повідомила мене листом про те що передала мої документи на розгляд в московську обласну прокуратуру, в липні 2009 року обласна прокуратура повідомила мене листом про те що відправила мої документи на розгляд і надання допомоги в міську прокуратуру воскресенського району, в серпні 2009 року отримала лист з Воскресенської міської прокуратури з повною відмовою займатися моєю справою, де ж закони де увагу до простих людей де справедливість, два старших сина пішли жити до свого батька, бідність замучила, і залишилася я з донькою і маленькою онукою їй в цьому місяці вже 2 рочки , а ще з маленькою пенсією по інвалідності та дитячим посібником, а також з величезними боргами по ж, к, х ,,, мені за все життя не розплатитися, ось так байдужі чиновники зламали життя цілої сім'ї, а звернутися до юристів просто немає грошей, вибачте що забираю у вас час своїм довгим розповіддю, а коротко тут все і не пояснити, питання один чи можна в цій ситуації щось зробити вирішити всі проблеми правильно в мою користь, якщо відповісте буду дуже вдячна,

Відповідь юриста:

Здрастуйте, оскарження бездіяльності державних органів здійснюється трьома способами: оскарження безпосередньо в вищестоящий орган; скарга в наглядовий орган; судове оскарження дій посадових осіб.
Найчастіше, найбільший ефект досягається при використанні всіх трьох способів одночасно.
Відповідно до закону Російської Федерації від 27 квітня 1993 року N 4866-1 "Про оскарження до суду дій і рішень, які порушують права і свободи громадян" кожен громадянин має право звернутися зі скаргою до суду, якщо вважає, що неправомірними діями (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств та їх об'єднань, громадських об'єднань чи посадових осіб, державних службовців порушені його права і свободи.