Стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника

Російське законодавство вимагає, щоб кредитний договір був укладений у письмовій формі. Недотримання письмової форми робить кредитний договір недійсним (нікчемним), тому банки ніколи не порушують цього положення. У той же час слід взяти до уваги, що договір є укладеним з моменту передачі суми кредиту позичальникові. Кредитором в такому договорі може виступати тільки банк або інша кредитна організація, що мають ліцензію на здійснення необхідних банківських операцій.

Позичальник зобов'язаний повернути отриману суму кредиту в строк і в порядку, які передбачені договором. Таким чином, право на стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника виникає у банку тільки після закінчення терміну кредиту.

Крім суми кредиту банк має право на отримання з позичальника відсотків за користування позиченими коштами. Також кредитор у позові може висунути вимогу про стягнення відсотків за користування його коштами в результаті прострочення. Відсотки другого типу розраховуються на суму кредиту, а на суму відсотків за користування позиковими коштами нараховуються, якщо це прямо передбачено договором.

Складності для громадян-відповідачів у справах подібного роду полягають у тому, що вони могли неуважно прочитати умови кредитного договору, не звернути уваги на текст, надрукований дуже дрібним шрифтом, або просто не зрозуміти всі хитросплетіння положень. Ще один випадок утруднень - незбереження документів, що підтверджують повне або часткове повернення суми кредиту та сплату відсотків на неї.

Наші фахівці нададуть дієву допомогу по доведенню фактів оплати кредиту, з підготовки заперечень на позов, а також представлять інтереси позичальника в суді, щоб не довелося платити двічі по одному кредитом.