Стягнення заборгованості за кредитним договором із зверненням стягнення на заставлене майно

Застава майна - звичайна вимога банків при видачі кредитів на істотні суми, наприклад, на придбання нерухомості, автомобіля, на розвиток бізнесу. При цьому в заставу може бути прийняте або купується майно, або вже наявне у позичальника.

ЦК України встановлює, що звернення стягнення на заставлене майно не допускається, якщо допущене боржником порушення забезпеченого заставою зобов'язання украй трохи і, одночасно, розмір вимог заставодержателя явно несоразмерен вартості заставленого майна.

Критерієм незначності визначена сума невиконаного зобов'язання, складова менше ніж 5% від розміру оцінки предмета застави за договором про заставу. Період прострочення виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, повинен становити менше трьох місяців. У той же час, при систематичному порушенні строків внесення щомісячних платежів, тобто при порушенні строків внесення платежів більше ніж 3 рази протягом 12 місяців, навіть якщо кожна прострочення незначна, банк зможе добитися реалізації застави.

Завданням боржника при зверненні банку до суду є максимально можливе зниження розміру позовних вимог, для чого перевіряються всі терміни, суми та розрахунки. Також важливо, щоб суд визначив початкову продажну ціну заставленого майна з розрахунку її ринкової вартості. Захист інтересів позичальника вимагає не тільки знань в специфічних галузях права, але й уміння зібрати докази, що спростовують позицію банку.

Наші фахівці нададуть всебічне сприяння у мінімізації несприятливих наслідків, що виникли внаслідок прострочення кредиту і не дозволять банку стягнути зайвого.