Визнання відмови в дачі згоди на обмін недійсним

Відмова наймодавця в дачі згоди на обмін можливий лише з підстав, прямо передбачених житловим законодавством, тому його оскарження допускається в судовому порядку. Наймодавцем за договором соціального найму є власник житлового приміщення державного або муніципального житлового фонду в особі діє від його імені уповноваженого органу або уповноваженою ним особа.

Жиле приміщення, займане за договором соціального найму, можна обміняти за письмовою згодою наймача і проживають разом з ним членів його сім'ї навіть у разі їх тимчасової відсутності. Визнання відмови в дачі згоди на обмін недійсним може бути замінене пред'явленням позову про примусовий обмін жилого приміщення, якщо згода членів сім'ї наймача на обмін відсутня.

В закритий перелік підстав для відмови в обміні входить 6 випадків, у тому числі пред'явлення до наймача обмінюваного жилого приміщення позову про розірвання або про зміну договору соціального найму житлового приміщення, визнання обмінюваного житла непридатним для проживання, прийняття рішення про капітальний ремонт відповідного будинку з перебудовою і (або) переплануванням в ньому житлових приміщень та ін Відмова з інших причин не є обгрунтованим.

Для задоволення позовних вимог необхідно не тільки довести неправомірність відмови на обмін, але й підтвердити наявність підстав для надання згоди на обмін, а також можливість його проведення. Велика кількість фактів, що підлягають доказуванню, і те, що на стороні відповідача обов'язково діє професійний юрист, вимагають участі фахівця і на стороні позивача. У нашому бюро нададуть повний спектр послуг по судовому захисту порушених прав на житло.