Оскарження невиплати пенсії та належних пільг у судовому порядку

Мамі 87 років,
має статус малолітнього в'язня фашистських таборів. Ветеран праці.
Постійно зареєстрована в Ростовській області. м. Таганрог. Не знімалася з обліку ні на один день, завинятком вивезення окупантами в Німеччину, де перебувала в таборі Бранденбаум, звідки бігла, за втечу двічі сиділа у штрафному тюрмі м. Шенберга.

За станом здоров'я мама вже більше 30 років проживає за місцем перебування дочки (зі мною, прізвище у нас одна). З дому не виходить стільки ж.

Умови нестерпні, але мова не про це, вибору все одно немає. Мамі потрібен догляд.

Московським обласним судом, після медстаціонаров імедекспертиз визнана недієздатною, яка потребує опіки.
Опікуном призначена я - дочка.
Пенсію мама більше 20 років отримує за місцем фактичного проживання (м. Пушкін, Московської).
Пенсійна справа не один десяток років знаходиться в Московській області.
У цьому зв'язку, за ініціативи чиновників відділу соцзахисту за місцем постійної прописки (м. Таганрог, РОСТОВСЬКОЇ, кабінет 106 якась юля))) мама була викинута З УСІХ всіх облікових документів, що дають правона соціальну допомогу, місцеві виплати, доплати і пільги.

За місцем постійного перебування малолітнього в'язня управління соцзахисту Пушкінського району її у в упор не бачать, НЕ ХОЧУТЬ ЗНАТИ.

Ані пільг. Ні поздоровлень. Ні доплат, ні навіть цих жалюгідних продуктових наборів, які для людей похилого віку, як свідчення того, що не марно пішки через усю Європу йшли на БАТЬКІВЩИНУ, не даремно трудилися майже цілодобово восставнавлівая порушеннях війною країну,вчилися, ростили дітей.
НІЧОГО! НЕ ПОКЛАДЕНО!
У 2010 навіть медаль до 65 річниці ПЕРЕМОГИ зажулілі.
Якщо в колишні роки медаль давали, не давали тільки доплату, тому що вона від Громова. То в цьому році відняли навіть це

Паперова листівка від президентів, правда приходила і знову прийшла. На тлі реальних справ це було як знущання.

Вісім років мамі не міняли паспорт. Куди тільки не зверталися! Оглухли і осліпли всі.Їдьте за місцем прописки!

Але туди відвезти її було нереально!
І тут прописати НЕ МОЖЕМО - ми всі живемо в одній кімнаті, та й компослуги платити в двох місцях одразу просто немає матеріальної можливості.

До цього дня у 87-річної ув'язнені, ветерана, немає ніяких соціальних КАРТИ.

За словами чиновниць від соцзахисту НЕ ПОКЛАДЕНО мамі нічого. Ні путівок, яких, природно, нам НІХТО ніколи не пропонували, НІ КОМПЕНСАЦІЙ. НІЧОГО,
Зовсім недавно мені, нарешті, вдалося отримати в пушкінському пенсійному фонді за місцем фактичного перебування нашої ув'язнені (там, де знаходиться мамине пенсійну справу), довідку про те, що мама має статус малолітнього в'язня. І ще, в якості насмішки, напевно, довідку, де вказано, що, людина, яка 30 років не виходячи з дому, може безкоштовно прокотитися на місцевій електричці. Не уточнено, правда, куди і навіщо?
Повторю: довідку видали за всі ці роки зовсім недавно. ДОЦЬОГО, коли я намагалася знайти хоч якісь кінці, ГОВОРИЛИ: НЕ ПОКЛАДЕНО!

Безкоштовний проїзд за ці роки ні на електричку ні до місця так званого санаторного лікування (це що, гумор такий?), Природно, не надавався і не МІГ бути наданим.
Як жодного разу не пропонував КОМПЕНСАЦІЇ за невикористані путівки та проїзд. Більш того, як повідомили мені все ті ж чиновники в Пенсійному фонді м. Пушкіно, якщо раптом, втомившись від настільки щільною "опіки" нашого "человеколюбивого держави" ми захочемо раптом повернутися з мамою за місцем її постійної реєстрації, щоб, нарешті, скористатися хоч чимось, покладеним їй за законом, дорогу від Пушкіно до Таганрога мамі доведеться оплачувати за свій рахунок.

Природно, грошей на таку поїздку у 87-річної ув'язнені, та й у мене - пенсіонерки, яка не має взагалі ніяких пільг, крім права проїзду на міському муніципальному транспорті, який давно ліквідований як шкідлива пам'ять про соціалізм, немає.
У вересні 2010 після чергової спроби відновити маму в її правах там, у Таганрозі, я в черговий раз переконалася, що ПРАВ ЦИХ У МАМИ ПРОСТО НЕМАЄ, Щоб зі мною розмовляли, маму треба привезти в 106 кабінет, в місті Таганрозі, на Мечниковського пер будинок 2, щоб пред'явити юлє.

Крім того, все оформлення мені запропонували почати заново: писати запит у ФСБ, брати довідку в архіві ФСБ, Ростовській області (вона тільки особисто в руки дається і для цього треба їхати в Ростов ) і так далі.
Тобто, зробити все це тепер не реально.
Для цього треба там жити.
Після серцевого нападу і сліз від безвиході і безпросветності ситуації, від безсилля власного, я вирішила раз і назавжди відмовитися від своїх спроб щось виправити. Просто стояла плакала в коридорі.
І тут в ситуацію втрутилася інша співробітниця, запросила мене в кабінет, натиснула всього одну кнопку в комп'ютері, тут же знайшла в списках всі мамині дані і сказала, що нічого більше робити не треба.
Ця ситуація - недогляд служби соцзахисту (тієї самої юлі) і тепер, щоб ПОЧАТИ отримувати 50% доплату за компослуги треба в Таганрозі відкрити р /р у місцевому Ощадбанку. Тільки на маму! Що я і зробила.
Те ж проробили і за місцем фактичного перебування опікуваної для перерахування пенсії. Мамину пенсію (ніякі ні виплати, ні посібники, ні доплати, а едінсвенное засіб існування своєї рідної матері, виключно внутрішньосімейне справа, куди я не хочу допускати сторонніх) я тепер можу отримати ТІЛЬКИ з дозволу ЧУЖИЙ і сторонніх тітки з відділу опіки. І їй же я повинна щорічно отчітиться по витрачанню цих коштів за рік.
Такий закон може бути і має сенс у випадку, наприклад, оформлення соцпрацівниками опіки над сиротами, але в нашому випадку це маячня, образа і приниження для простого законослухняного громадянина.
Ці приниження мені тепер доводиться терпіти постійно: до мене приходять пізно ввечері, щоб перевірити в яких умовах проживає моя підопічна (умови нелюдські, але це нікого не хвилює), я розписуюся на бланках обстеження і т.д.

Питання юристу:

Чи належить мамі карта соцзахисту? Хто повинен видати мамі цю соціальну карту?
Як мені скористатися, або хоча б просто перевірити, які кошти з вересня минулого року почали надходити на мамину книжку, і чи надходить туди щось взагалі.
Справа в тому, що: дозвіл відділу опіки, видане на моє ім'я в Пушкіно для отримання пенсії, для таганрозького відділення ощадбанку не аргумент. Таганрозька соцзахист чужі дозволу не визнає, а своє не видасть, тому що суд і постанова про опіку було прийнято в Пушкіно.
І чи можна взагалі, хоча б через суд змусити Таганрозький соцзахист повернути гроші (доплати за компослуги, покладені мамі по ФЗ).
Чи повинні чиновниці хоча б вибачитися перед нами.

Чесно кажучи, сил, щоб спробувати домогтися хоч якоїсь справедливості більше НЕМАЄ.

З повагою, Ганна

Відповідь юриста:

Здравствуйте, Анна. У маєте право звернутися до суду для стягнення належних компенсацій за минулий період і відновлення прав і пільг вашої матері. Для цього направте позовну заяву про оскарження зняття статусу та надання відповідних пільг. Наші фахівці допоможуть вам скласти будь процесуальний документ і захистити ваші права, як на претензійної стадії, так і в суді.