Встановлення факту перебування особи на утриманні

Російське законодавство встановлює особливе положення для тих, хто з об'єктивних причин не в змозі забезпечити своє проживання. У відношенні осіб, що знаходяться на утриманні, встановлені спеціальні правила у випадках спадкування, отримання пенсії по втраті годувальника чи аліментів.

Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення, якщо надається допомога була для заявника джерелом засобів до існування. При цьому в судовому порядку необхідно довести дві обставини: постійний характер наданої допомоги й те, що допомога була основним джерелом існування.

Ключовим моментом в доведенні можна назвати встановлення факту непрацездатності заявника в силу віку або стану здоров'я, оскільки людина, що володіє здатністю трудитися, законом до пільгової категорії не відноситься. Також має значення співвідношення заробітної плати, стипендії чи пенсії заявника з наданої допомогою. Саме по собі наявність у заявника доходів не виключає перебування особи на утриманні.

Важливу роль для суду грає мета встановлення факту перебування особи на утриманні. В залежності від неї слід встановлювати термін перебування на утриманні. Наприклад, громадянин має право на спадкування, лише якщо він перебував на утриманні померлого не менше 1-го року до його смерті. Навпаки, при встановленні такого факту в разі втрати годувальника термін перебування на утриманні визначати не потрібно, як і наявність родинних відносин.

Наші фахівці підготують необхідні документи і представлять інтереси заявника в суді. Вони нададуть кваліфіковану допомогу навіть у ситуації, коли видана довідка про те, що громадянин не знаходився на утриманні померлого.