Як заборонити батькові дітей спілкування з ними та витребувати від нього дитячу допомогу?

Шановні юристи, приводом до звернення стало рішення судів першої інстанції. Найменування судів в кінці статті.

Пояснюю передісторію питання.

Так сталося,що моя нинішня дружина після народження третьої дитини важко захворіла і лікарі пророкували їй довге і болісне згасання лежачою хворою. Її колишній «цивільний чоловік», до того часу ніде не працюючий в плині вісімнадцяти років! вигнав її зі свого будинку, заздалегідь побивши хвору жінку. Але двох спільних діточок, дівчатка рік і два, залишив у себе і жив за рахунок одержуваних на них так званих дитячих, а також за рахунок «допомоги», м'яко сказати, «друга».
Невідомоякими мотивами керувалася суддя, яка визначила місце проживання двох малолітніх діточок з біопапой. Очевидно, як говориться в цих випадках, «керуючись внутрішніми переконаннями». Ось на підставі боротьби за діточок ми і зійшлися і стали жити разом. І ось в результаті десятимісячної боротьби з цими представниками від різних органів, дівчаток-таки вирвали від цього татуся. Діти були виснажені. Наприклад, вага молодшенької Лізоньки в рік і десять місяців був всього 9кг (ДЕВЯТЬ!)і 800 грамів. Вага Ладушки в 3 роки і 2 місяці був менше 16 кг. Це були маленькі ходячі кістяки з купою придбаних болячок. Зверталися у всілякі інстанції, починаючи від опіки і закінчуючи облпрокуратурою, а вже про представників «Гаранта конституції» я й не кажу. Ніхто не бажав розбиратися. Кого цікавлять діти лежачої матері інваліда? НІКОГО! Але зло всім передрікання і прогнозами «ескулапів від безкоштовної медицини», Таня почала ходити і боротися за дітей.

Іот після того як діти були вирвані з рук цих, як їх називає середня донечка - Ладушка, «тата Льоні і тата Лехі», цей біопапа Леонід подає заяву в міський суд «Про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення порядку спілкування з дітьми» . Хоча ми й особисто йому не чинили, будь-яких перешкод. Будь ласка, приїжджай і спілкуйся, але тільки один, без «тата Лехі» і в нашій присутності. Причина тому вагома - його категорична відмова проходити медико-психіатричну експертизу,призначену за рішенням одного з проміжних судів. А також ще з однієї важливої причини, яку з етичних міркувань я не буду вказувати, так як і так все ясно.

Не пройшовши покладену в даній справі процедуру досудового врегулювання питання, а саме: Письмова пропозиція про зустріч з обговорення та вирішення створилася проблеми з матір'ю дітей, а також письмового звернення до опіку, щоб вирішити його проблему, цей біопапа подає позов, і його приймають. І по«Дивним» збігом обставин справу передають тієї ж судді, яка виносила рішення про передачу дітей цього біопапе. 1 жовтня було винесено недовіру цій судді. Але вона його не прийняла. Очевидно, керувалася «внутрішніми переконаннями». Але так як діти і Таня жили зі мною, не в місті, а в районі, справу передали до районного суду.
Ну, а далі «дивацтв» хоч відбавляй. Справу доручили тій же судді, з якою у мене і раніше були «тертя» з приводу іншого цивільної справи. Намої вимоги про недовіру судді вона відповіла, що це не має відношення до розглянутого питання. На клопотання про визнання сфальсифікованими доказів того, що позивачем у справі надані підроблені документи, а саме: «Письмове звернення до матері» вислати поштою нібито 07 вересня, а заява до суду подано 10 вересня. Звернення в міську опіку датоване 27 вересня, а 01 жовтня засідання міського суду. Проігнорувала! Ну, а невідповідність поданих заяв,які ми виявили випадково, на другий день судового розгляду в районному суді, ця суддя поставила нам в провину. Мовляв, ми самі винні в тому, що два суди, міський та районний не виявили і допустили порушення ЦПК РФ. Вийшло так, що по «непереборному закінченню обставин» стоять підписи як позивача так і судді міського суду, що посвідчують достовірність копій висилаються учасникам процесу. Але наш варіант його заяви відрізняється від заяв іншим учасникам. На що суддявідповіла «Ну і що? Так це ж така дрібниця »
Ми всі ніяк не можемо заспокоїтися від «цікавого» пропозиції судді. Коли на вимогу біопапи, передавати дітей, м'яко сказати «другу його сім'ї», для того щоб він міг побачитися з дітьми, Таня відповіла категоричною відмовою, суддя почала наполегливо переконувати її в тому, що вона як матір має право і зобов'язана віддати дітей сторонній особі , до якого вона відчуває неприязнь. Наша думка з цього приводу таке;
1. Суддяпровокувала нас на вчинення кримінально караного діяння. Так як не дай Бог, щось трапиться з дітьми, відповідь нести нам, а не судді.
2. Навіть у випадку одиничного факту передачі дітей сторонній особі, відразу постало б питання про позбавлення Тані батьківських прав на підставі того, що вона безвідповідально ставиться до своїм материнським обов'язкам і зловживає своїми правами.
І що Ви як фахівці в юриспруденції можете відповісти на пропозицію цієї судді?

На суді виникло питання про те, що і я не можу бути з дітьми, але відразу затих, і тільки тому, що на цей випадок, Таня видала мені юридично правильно оформлену довіреність.

Також ця суддя відхилила зустрічний позов, про те щоб біопапа повернув речі дітей і матері. Спочатку вона вказала, що нами не сплачено держмито на подачу зустрічного позову. На що їй було зазначено, що за ЦПК РФ держмито не справляється, і що це не наша особиста примха, а вимога закону. Але якщо суддя наполягає на мито, ми сплатимо її. Але все одно зустрічний позов був відхилений. Очевидно, «за внутрішнім переконанням» судді дітям їхні речі не потрібні. А у випадку потреби, їх повинні купувати ми. З «великих» доходів двох пенсіонерів. Ми розуміємо, що біопапа не віддає дитячі речі бо сподівається за допомогою енних осіб відібрати у нас дітей. Але навіщо йому дамська одяг та білизна? Залишається тільки розвести руки і сказати: «Та-а-а !»

Ще багато цікавих нюансів було на цьому «судовому розгляді», про що ми будемо вказувати в касаційній скарзі. Але особливої довіри на справедливий підхід до цього питання ми не маємо. Так як у цих «голубчиків» все схвачено і за все заплачено. І у нас вже виникло стійке переконання в тому, що їх захищають такі-ж особи.

Також суддю дратувало те, що Таня, за своїм станом здоров'я, не може давати свідчення стоячи. Але про це явно зазначено в ЦПК РФ. За мабуть, її «провина» полягає в тому, що всупереч жагучому бажанню її колишнього, вона вижила після важкої хвороби. Мало того! Вона ще зло всім лікарям, які передрікали їй довге і болісне животіння і згасання лежачою хворою, почала одужувати і ходити. І вона таки домоглася того, що дочки живуть з нами, а не в оточенні тільки двох так званих пап.

Моя ж «вина» полягає в тому, що я всупереч жагучому бажанням цих панів не поїхав і не звільнив житло для однієї «загальної з суддею, знайомої», що не вдалося дві спроби мого фізичного усунення, що на тлі боротьби з жахливою несправедливістю творимо представниками від правоохоронних органів, створив свій осередок суспільства іменовану сім'я. Ох, як хотілося б цим аферистам і іншим , щоб ми зникли з їх поля зору назавжди. Але ми громадяни Росії та вимагаємо щоб і наші права дотримувалися, а не тільки аферистів і іже з ними. Ось через це, мабуть, і не взлюбілі нас ці правоохоронці. Бо якщо сім'я, в якій одна людина пенсіонер по північній вислугою, а другий отримує пенсію по третій групі інвалідності, то ми для них люди третього сорту. І не маємо жодних прав громадян Росії.

У результаті «Вердикт суду» такий: Три дні на тиждень, ми повинні надавати безперешкодну можливість спілкуватися «біопапе Олені» з дітьми. Тим самим нам поставили на три дні на тиждень «домашній арешт». А той факт, що цей біопапа з моменту передачі дітей нам, не сплатив жодної копійки аліментів і продовжує отримувати на дітей ту дрібницю у вигляді дитячих допомог і використовує їх на себе рідного, то це на думку судді така дрібниця, на яку не слід загострювати увагу «суду».

Все що описано, відбувається в Росії, в Міському суді г.Благовещенска, Амурської області, і в Районному суді Благовіщенського району. Не подумайте що це вигадка. Все це ПРАВДА!
Вступаючи в нерівну боротьбу за дітей, ми розуміємо, що подальшої «спокійного життя» нам уже не буде. Оскільки вважаємо, що ми вже не громадяни Росії, тому що правозастосовні органи йдуть на поводу аферистів і інших і прагнуть захистити їх «права».

Ми в цій країні ніхто! Сім'я з двох пенсіонерів і трьох дітей - люди третього сорту!

Сподіваємося на Вашу участь! З повагою, Юрій Прийма!

Відповідь юриста:

Здрастуйте, Юрій. 1. Якщо місце проживання дітей визначено з матір'ю, то ви вправі направити позовну заяву про стягнення аліментів з батька дітей, а також про переоформлення дитячого допомоги на матір.
2. Нетрадиційна орієнтація батька дітей не є підставою для обмеження його спілкування або позбавлення батьківських прав, якщо тільки він не вчиняє дій зазначених у ст. 69 СК РФ.
3. При розподілі майна дитячі речі не діляться і передаються тому чоловікові, у якого проживають діти. Це дає вам право направити позов про витребування майна, як офіційному представнику прав дітей.